Тарас Григорович Шевченко
(9.3.1814 — 10.3.1861)
Класик української літератури, національна гордість українського народу.
Народився в сім'ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою.
Грамоти навчився у дяка. У 14 років узятий "козачком" до двору поміщика П. Енгельгардта,
з яким переїхав до Вільна, а потім до Петербурга. В 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва.
У 1838 клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського,
Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва.
Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844 р..
У 1843 і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії
для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання
в Київському університеті.
24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії
заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією
про заборону писати й малювати. На засланні Тараса Шевченка як художника включили до складу експедиції,
завданням якої було дослідження Аральського моря.
У 1857 р. завдяки клопотанням друзів Тараса Шевченка звільнили з заслання. У 1858 р. він
прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де
перебував під наглядом поліції. Постійно проживати на батьківщині
йому заборонили і зобов'язали виїхати до столиці. Тяжке десятирічне
заслання, хвороби спричинилися до передчасної смерті поета. Поховали
його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні 1861 р. прах перевезли
на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Тарас Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 р. у Петербурзі вийшла
перша збірка його поезій "Кобзар", у 1845 р. — героїчно-романтична поема "Гайдамаки".
В 1843—1845 роках написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"),
поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим...", поезії "Чигирине, Чигирине",
"Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти
соціально-національного гноблення українського народу. В ув'язненні писав вірші,
які згодом об'єднав у цикл "В казематі". У 1854—1858 роках написав російською мовою
повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята".
Останніми прозовими творами Тараса Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і
не без моралі" (1856—1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні
у 1859 р. написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики.
Кілька його творів цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".
Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва.
Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного
розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту,
малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося
більше 160). У 1859—1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників,
за які отримав звання академіка гравірування.
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники,
його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади,
театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет,
центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка.
Література
- Малий словник історії України / В.А.Смолій (ред.). — К.: Либідь, 1997. — 464 с.
- Сарана Ф.К. Т.Г.Шевченко. Бібліографія ювілейної літератури.
1960-1964. — К.: Наук. думка, 1968. — 623 с.
- Шевченківський словник. У 2 т. / АН УРСР, Ін-т літ. ім.Т.Г.Шевченка;
Ред.кол.: Є.П.Кирилюк (відп. ред) та ін. — К., 1976-
Т.1. А-Мол. — 1976. — 415 с.
Т.2. Мол.-Я. — 1977. — 409 с.
- Шевченко Т.Г. Твори. В 5 т. — К.: Дніпро, 1978-
Т.1. Поетичні твори (1837-1847). — 1978. — 373 с.
Т.2. Поетичні твори (1847-1861). — 1978. — 365 с.
Т.3. Драматичні твори. Повісті. — 1978. — 416 с.
Т.4. Повісті. — 1978. — 412 с.
Т.5. Автобіографія, щоденник, вибрані листи. — 1979. — 567 с.
|